Ніч

Яке зоряне небо вночі,
И тихе відлуння кохання.
Хтось в час цей балакає увісні,
А інший вмирає в благаннях.

Усюди у темряві тиша сама
Блукає крізь парки ліниво.
А поруч із нею королева-пітьма,
Всміхався їм місяць грайливо.

Там десь у лісочку поміж ясенів,
Співала колискову вовчиця.
Із нею на пару і сов чути спів,
Бо в кожною поруч дитина.

У місті вже тиха година прийшла,
Усюди вимкнули світло.
Я пам’ятаю ті відчуття,
Коли думки атакають невпинно.

Упевнена я, зараз біля вікна
З очей сльози ллються рікою.
Маленька, не треба, ти не сама,
З тобою твоя перемога!

Не знаю чому закохалася в ніч,
Без неї мені буде сумно.
Єдиний період в моєму житті,
Де маски злітають безшумно.
Олександра(_Alex.aaa_virshi_)