Іскринка засвітилась серед ночі,
Коли на дворі мрякою простяглось небо,
Та крадькома осілася на носі,
Зігріваючи все навкруги, що замокло та змерзло.
Ніби з пелюшкою вона в обійми пірнула,
Гусиним пером лоскотала щоку,
Потішливо граючись, на темну хмару дмухнула
Так відігнала наспівуючи пісню нову.
В очах засіяло мерехтіння роси,
Ранковий світанок зігрів небеса.
Нічна гроза відкотилась униз,
Ховаючись тихо в тумані й лісах.
24.12.2024 02:08
Анастасія Мізера
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
