Ніч, коли мовчать годинники,
Тіні ходять, наче двійники.
Місяць світлом шле частинки,
Зорі сяють, мов іскринки.
Вітер спить без сну і споминів,
Місто тоне в снах без гомонів.
Час застиг у млі без руху,
Сон лягає в серце глухо.
Ніч пливе в сріблястій далині,
Гаснуть вогники останнії.
Лиш думки, немов мандрівники,
Йдуть туди, де сплять годинники.
Віка Федорич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
