Люблю я ніч, таку не звичну,
Яку бачу щодня.
Зоряне небо, тиша, і лиш я.
Тихенько грає музика,
Зірки сяють ніби востаннє,
А я сиджу, вкрившись ковдрою, і плачу.
Усе навколо нагадує ніби сон,
Де я з тобою, а ти пригорнулася до мене,
А я ніжно обійняв тебе,
І ми сидимо, милуючись зірками.
Та все це мрії, фантазії,
Які змушують страждати плачучи,
Адже ми не разом і не будемо…
Річард Левове Серце
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
