Бездонна ніч від сну позбавляє,
Постава темна встала з-за спини
Година третя тихо завмирає,
Прошу тебе – це зупини.
Страху не відчувши озирнулась
Проглянути фантазії багаті
Із сновидінням своїм розминулась,
У позбавленій світла кімнаті.
Заколисує смуток світанком
Залиш мене в снах медитичних
Затьмарена темним відтінком
Шалених думок боязких.
Перекидати міркування безутішно,
Гроза в середині гримить
І ледве вдихати неспішно—
Дайте повітря на мить!
Дарʼя
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
