Нема ні дня без втрат у нас і болю,
На кожнім кроці за́брані життя,
І лиш тому́, що ми цінуєм волю,
За це у нас є кровопролиття.
Людські́ життя убивці забирають,
Сягнув домівок ворог у Дніпрі,
Потвори нас ракетами вбивають
І вдень, і на світанку, й при зорі́.
Загинули дорослі там і діти…
А скільки під завалами ще є?
Та дехто зміг у пеклі тім вціліти,
А хтось озна́к життя не подає.
І крик, і плач, і стогін, і завали,
Не всі життя вціліли, збереглись,
І все це від раschистської навали…
Людей вбивати іроди взяли́сь.
За що це нам? За що такі терпіння?
Чому́ людей вбиває сатана?
Жахливих змій страшне із них сплетіння,
І через них в нас клята ця війна.
Та найстрашніше, що в нас гинуть люди,
У пеклі Україна, у біді,
Орда сліди свої́ лишає всюди,
За це їм буть на Божому суді.
15.01.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
КОРОЛЕВА ГІР КЛАВДІЯ ДМИТРІВ
