Небо, наче волошка — синє,
золотава внизу пшениця.
Обнімаю тебе, Україно,
незалежна моя трудівниця.
Обнімаю, дивлюся в очі,
що такі ж, як волошки, сині.
Щиросердно признатись хочу,
я щаслива — живу в Україні!
І така ж, як держава — вільна,
у розмовах, подіях, вчинках.
Незалежна моя Україна,
я — нащадок, твоя українка.
На планеті таких багато,
що пов’язані родом, кров’ю!
Україно вітаю зі святом!
Обнімаю тебе з любов’ю!
24.08.2022
Олена Богуцька
Олена Богуцька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
