ти молишся на порятунок ангелові
та згодом просиш його опустити вниз
не знаєш, чи дати волю своїм здатностям
чи в обійми смерті необдумно кинутись.
ти хочеш тихого еротичного спокою
лишень сама боїшся того «нічого»
тягнешся до шторму, в горлі з отрутою
і, захлинаючись, шукаєш берега нового.
сама притомність — джерело страждань
тож хай дам я собі обійняти смерті
якщо почекаю, як залишусь без вагань
поки глядатиму свій куточок на планеті
мені, боже, сумно. обійми мене, люба
тримай мою руку, спи на моєму ліжку
навіть якщо я й далі тікатиму від люду
навіть як лежатиму в гробу серед квітів.
valkyrie/akkosia
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
