Моя сама велика любов!
Покладу я її у кишеню.
Буде гріти мене знову й знов,
Так далеко.., живу я без тебе…
Всі турботи мирські поруч йдуть,
Пролітають деньки сьогодення…
Нові віруси, війни б’ють,
А любов моя у кишені.
Хай лежить. Може тліє, чи ні?..
Просто поруч, в куточку душевнім.
Розгориться, чи тільки вві сні –
Заіскриться іще раз знаменням…
Вже листопад ступив на поріг,
У дорозі чергова зИма,
Але вічний вогонь не затих,
Іще іскра в душі не зітліла?
Моя сама велика любов!
Полетіли слова в піднебесся.
Хай почує мій Всесвіт їх зов,
Хай торкнуться душі мого серця.
ND💗
"Тінь спокуси"
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська