❤️🩹Я усвідомила, що залежна від людини.
Це було очевидно, оскільки цю людину я не могла забути більше як півроку, не дивлячись на те, що ми навіть не спілкувалися.
Я марю нею.
Ця людина постійно перебуває у моїй голові.
Мені здається, що я готова пробачити їй усе.
Я забуваю усі образи і навіть її великі недоліки, коли вона мене обіймає.
Ця людина- хлопець.
Він засів і укорінився у моїй голові вже фактично як рік.
Коли я з ним- мені начхати на все. Але я не розумію цього сильного почуття.
Я його боюсь.
Боюсь, що це почуття поглине мене повністю.
Боюсь втратити себе. Боюсь втратити його.
Я розумію, що навряд ми разом на все життя.
У нього ще буде інша.
У мене буде інший.
Але його я не забуду ніколи.
Його очі. Його голос. Його губи.
Усе у ньому мені подобається.
Навіть недоліки мені видаються за принади.
Я готова жити, вмерти і воскреснути заради нього.
Можливо це і є те кохання про яке знімають фільми, пишуть романи і публікують книги.
Ну, або це просто…
Одержимість.
Марго
Одержимість
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська