Очі прекрасні, як небо блакитні
Посмішка, як сонця проміння
Чи це доля така?
Щоб ти і я до кінця
Щоб очі блакитні і вдень і вночі
Світились для мене
Бо рідні та вже не чужі
Чи це доля така?
Щоб світилась для нього неначе зоря
Світитись я буду, допоки не згасну!
Мабуть доля така…
Чи буду твоя?
Як згасну чи будеш запалювать знов?
Чи залишиш на призволяще згасати любов?
voloshka
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
