Ой у гаю зеленому розцвіла вербичка.
Прийшов козак до дівчини думав молодичка.
Думав що буде кохатись з нею під вербою.
Та получив він по пиці, сильною рукою.
Ой дівчино моя мила, чому ж не питаєш.
Про що дума козаченько коли йде до гаю.
Ой хіба ж я козаченьку мусила те знати.
Що до цього в його мозгах, чорти побували.
Ой дівчино, дівчинонько не будем сварится.
Візьми мене поцілуй, як воно годится.
Ой козаче, козаченьку ти такеє скажеш,
Нехай та тебе цілує, що до річки скаче.
Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
