Ой зозуленько сива, куєш,
відліковуєш в ритмі літа,
на життя ти надію даєш,
те «ку-ку» в моє серце вліта.
Ой зозуле, зозуленько мила,
все куєш і куєш у лугах,
де й береться у тебе та сила,
щоб луну розгулять в берегах?
Ой зозуленько, може, втомилась,
перерви те надривне «ку-ку»…
Я Всевишньому тихо молилась,
відганяючи сум за ріку.
М_А_Л_Ь_В_А &Валентина Пошкурлат
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
