ОКСАМИТОМ СТЕЛИЛАСЯ НІЧ

ОКСАМИТОМ СТЕЛИЛАСЯ НІЧ

Оксамитом стелилася ніч,
В оксамит все навколо вдягала,
Знову щастю пішла я навстріч,
Поміж зір я свою десь шукала.

Оксамитом стелилася ніч,
Ворожи́ти зібрався знов місяць,
А шаль вітер зірвав з моїх пліч
І поніс він її за узлісся.

Оксамитом стелилася ніч,
Але зо́рі із неба світили,
Я збагну́ть не могла в чо́му річ,
Та вони таємницю відкрили.

Оксамитом стелилася ніч,
Солов’ї у саду́ щебетали,
А я з місяцем знов віч-на-віч,
І думки́ павутину снували.

Оксамитом стелилася ніч,
На воді – золотая доріжка,
І криниця посе́ред узбічь,
А в ній – щастя золо́чена діжка.

Оксамитом стелилася ніч,
Впала зірка мені на долоню,
І засяяло вмить навсібі́ч,
Освітило посріблену скроню.

07.11.2020 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 949310