Омовіння

………….Омовіння……….

Бувають миті, дні, години й тижні,
Коли звірячий вереск, рик чи стогін
Спрямовані на те, щоб заглушити Вишнє,
Посіяти в думках настирний гомін.

Вони кричать, розгойдують і ділять,
Все намагаються прорвати охорону,
Щоб розірвати, розчавити, знищить!!!
У логіці моїй зробити бам! – бавовну.

І от, коли пробиті рубежі,
І зграї доказів, промов та правд
Вриваються у душу, я не кажу: " Ні",
Запрошую із радістю, не помічаю вад.

Вони ж поранені, каліки, хворі.
І їх оскаженілість від безсилля, втоми й болю.
В Мені всі рівні, кожен має право
Омитися у водах Сонця Правди.

8.03.2025

Оксана Шакун