Ослаблю тіло, викину думки на волю,
Пообіцяю думати лише про вас.
І навіть всі суєти і незгоди,
Мене не ранять боляче в цей час.
Зелена чашка з чаєм бергамотом,
Вже охолола від тих тяжких дум.
Невже моя закута в ланцюги свобода
Не від’єднається від ваших рук.
Це правда, що мене ви заманили
У пастку емоційних ран.
І в келихі спокус мене втопили,
Щоб я пізнала всі гріхи в цей час.
Я марю вами днями і ночами,
Можливо вечорами теж бува.
Буває інколи я глузд втрачаю,
Коли усі думки лише про вас.
Напевно ви мене приворожили,
І скоро від цих чар втрачу життя.
Ну, що поробиш, значить полюбили,
Заради вас ще трохи стерплю я.
Ляна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
