Лютий. Останній день
Надворі дощ
То плаче Зима
Під деревом сидить
Намокла, змерзла
Одинока й сумна
А … – це ти – Весна
Оце тільки ти
Мене й пожаліла
Ще місяців зодва
Усі так раділи !
Прямо скакали
Й обличчям
Лапаті сніжинки
Ловили
А сьогодні –
Набридла !
Кажуть – вже йди !
Куди ?
На південь, чи може
На північ
Ще трохи – розкиснуть
Шляхи
В багнюці зав’язну
Швидко я посивіла
Й зістарилась
Чи ще я куди дійду !
Добре. Дякую.
Мабуть – піду
Влітку десь відпочину
А в грудні – чекайте
Може прийду
Олександр Протас
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
