Останній лист життя, я підпишу Надія.
Надія на щасливе та незабутнє життя.
Але, його спаклюжила русня.
От так ось вбила, загубила
І не сказала навіть слова.
Пішла, і не сказавши:
Що буде війна,
Біжи ховайся, знов і знов.
Але ні… Не буде такого знов.
Поверніть мені той четвер.
Де була та дебільна мова,
Де були ті загинені слова.
Де були люди справжні, не убивці.
Але, усе в цьому житті не так.
Я завжди вірю в нашу перемогу.
В щасливий кінець цього життя.
І щоб в кінці не думать риму,
Скажу тобі такі слова:
Не вірь брехні, запам’ятай минуле.
Забудь образи та байки.
Останній лист життя, я підпишу Надія.
Надія на щасливе та мирне життя…
Вдовиченко Іван
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
