Остання осінь в Нью-Йорку.
Тужливий, зажурений парк…
Останній у серці йойкіт.
Кружляє кругом листопад…
Годинник відмірює стукіт:
Прощальних, осінніх фраз…
Застигла в очах його мука:
“Як повернути той час?..”
А голуби в небі кружляють,
Несуть вічну мрію весни.
Вони про усіх усе знають…
Які почуття в них були!
Прощальна осінь у парку.
З-за хмар він її виглядав…
І серце його таке палке –
Горіло в стражданні.., чекав…
А може тужливий спомин
Прорветься крізь простір Землі!?
І в паралельності знову
Зустрітися зможуть вони…
"Тінь спокуси"💞
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
