Осінь золотиста двері відчиняла.

Осінь золотиста двері відчиняла,
Свою подружку зиму з сльозами обняла.
Красунечка -зима прийшла, закружляла,
В шубці сніжнобілій по лісу гуляла.

Провірила садочки, чи одягли сорочки,
Чи річки і джерельця наділи срібні скельця,
Провірила доріжки, куди ходили ніжки.
Її гостинці щедрі були усім до серця.

Калина ягідками гілки причепурила,
Руда лисичка змерзла і нігтики гострила,
А зайчик сіру шубку змінив на білосніжну,
Орел у високості мугикав пісню ніжну.

І у житті буденному, як в новорічній казці,
Все стане на свої місця по милій Божій ласці.
І прийде Перемога, змиє кривавий сніг,
Лунати буде знову дзвінкий, дитячий сміх.

Бо страх змінили люди на ненависть і злість,
Тому і ворог лютий сиру земельку їсть.
Зима їм допоможе, морозом припече,
Чмобік із синім носом в пекло своє втече.

Йому у пеклі місце, подалі від усіх
Спокутувати в чані свій неспокутний гріх.
А зимонька - Снігуронька взяла владу у руки,
Щоб жили, не тужили наші маленькі внуки.

Марія Грушак. 01.12.2022р.