Осінь на порозі

Ти бачив, як зорями плакало небо?
Вони колючо-холодні, мов їжаки
Приречено летіли повз беріг
В росяні обійми осоки...
Ти чув, як вкрадається в жаблячий хор
Загримоване осінню мовчання?
Ткало бабине літо свій узор
У плакучих вербах до світання. На ранок берізка сказала тихенько,
Що в повітрі осінню запахло трохи.
І в зграйки збилися опеньки
В гніздечку з кошлатого моху.