Осінь-чарівниця…

Ах,яка та осінь
Як вона сміється
Посмішку ховає
В золоте відерце
Золотом малює
Осінь по куточках
Потім ще рубіни
Пряче на листочках
Травкою зеленою
Усе прикрашає
Виноградним зіллям
Усіх пригощає
Ах,яка та осінь
Гарна,як кохання
Спалює нам нерви
З ночі до світання
Листям засипає
Красномовні серця
Почуття збирає
В золоті озерця
Потім щоб змішати
З перчиком та сіллю
Щедро зазивати
Молодь на весілля
Ах,яка та осінь
Ах,яке те небо
Осінью не спати
А любити треба
Щоб сліпили очі
Янтарем,багрянцем
Щоки сполихали
Золотим рум’янцем
Вуста шепотіли
"Я тебе кохаю"
Осінь – чарівниця
Я тебе благаю
Хай падають в серце
Ці слова любові
Як осінні листя
Ніжні та шовкові
Хай кричать,верують
В серці,що є сили
Тільки щоб здійснились
Усі мої мрії
Ах,яка та осінь
Кольори в ній дивні
Бігають по небу
Хмарки божевільні
За ними женуться
Дощові хмаринки
Падають на землю
Кришталю сльозинки
Сонечко виходить
Тільки привітати
З осінь-чарівницею
Лучиком пограти
Вони,як маленькі
Водять хороводи
У самому серці
Матінки-природи…
Tana