Жовто-зелене, жовто-багряне
Вітер під ноги листя жбурляє.
Осінь яскрава, осінь мінлива,
Осінь заплуталась у павутині.
То розіллється сивим туманом
Посеред поля, поміж домами,
То розридається зраджена кимось –
Чи то насправді, чи то наснилось?
То посміхнеться, сонцем засяє,
Ніби кохання те краю не має…
Вабить мене і до сутінків носить
Бабине літо, Бабина осінь…
Володимир Хвостенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
