Осінь

І знову осінь, холодніше стало,
Кленове листя небо розірвало…
А потім знов посипались до долу,
Малеча поспішає в школу.
В повітрі сновигає прохолода,
В прогнозі дощова погода.
Так тихо лише вітер шепотить,
А під ногами жовте листя шарудить.
Спокійний шепіт сухих трав
Свою осінню пісню заспівав.
Та вже після обіду стихне пісня,
Бо за вікном пора настала пізня.
І рине дощ спокійно й тихо ,
І вітер листя закружляє в вихор.
Всі діти осені підуть в танок
Та відірвуть мене від книги сторінок.
Увесь бурхливий танець той ,немов гіпноз,
Пояснює типовий осені апофеоз.
Я вірю в його велич та красу ,
Бо дивлячись на цю феєрію втрачаєш плин часу.

Поліщук Ірина