Отакої!

Отакої!

Привіз народжувати дядько,
Свою дружину із села.
Віддав її він ескулапам,
А сам собі на результат чека.
Процес пологів затягнувся,
Як це буває у жінок.
Ходив під вікнами, нудився,
Скурив дві пачки цигарок.
Тут чує, вже його гукають:
– Дружина ваша огого!
Ну що, папаша, я вітаю!
Ось, зустрічайте першого!
Я сподіваюсь, вас це не злякає,
Що народився не один.
Воно в природі так буває,
Де донька взялась, там і син.
Присядьте, підстрахуйтесь ззаду,
І ще одного пригорніть.
Це тільки в ліжку третій зайвий,
А батько мусить всіх любить.
Ну що ви? Ви ж мужчина крепкий!
Погляньте но на цю красу!
Тримайте їх у оберемку,
А я вам ще двох принесу!

Костянтин Вишневський