Отакі ми жінки…

Отакі ми жінки…

Отакі ми жінки…
Виглядати ми хочем красиво,
Хоч не ті вже роки,
Та всміхаються очі щасливо.

Коли в тебе весна на душі,
Коли радість наповнює серце,
Хоч сама проживаєш в глуші
Та часом заглядаєш в люстерце.

Корегуємо зморшки, підкреслюєм брівки,
Бо життя в в нас летить, не іде,
Бо роки, як весняні ластівки,
А позаду зима доганяє, гуде…

Не судіть ви жінок,
Хочуть світу вони доказати,
Хоч і роблять частенько необдуманий крок,
Отакі ми жінки. Ви про нас трішки хочете знати?

Кожна жінка так хоче красивою бути,
Для краси у нас є фотошоп,
Хоч помріяти трішки, про біди жіночі забути,
Відійти на хвилинку від щоденних турбот.

Щоб зачіску зробити й накрасити очі
Не потрібно з села йти в салон.
Лиш фантазії трішки одній проти ночі,
Ми ж постійно тримаєм фасон.

Ми жінки, ми такі…
Хоч старіє лице, та душа молода.
Ми жінки, ми солодкі й гіркі,
Ми холодні і теплі, як в річці вода.

Не судіть й не судимі будете ви
Й не дивіться кому недогода,
Просто треба лиш бути людьми,
А дорога веде всіх до Бога.

І у Бога всі рівні й розумні, й не дуже,
Хто із міхом гріхів, а хто без гріхів.
Бог простить всіх, а решта байдуже
І так буде вовіки віків.

Марія Грушак 09.01.2022р.
Марія Грушак.