Очам не вірю, невже літо ?
Була недавно ще зима,
Усе вже щедро обігріто,
Коситись проситься трава.
Червневі ранки, дні і ночі,
У небі зоряні поля,
Красою квіти врочать очі,
А чи то близько, чи здаля.
Та скоро липа задухм’янить,
Заколосяться всі поля,
Повиснуть яблука рум’яні,
Увагу братиме земля.
Притомить літо, дні гарячі,
Десь пересохнуть болота,
І прийде осінь, пава наче,
Така жадАна і … сумна.
05.06.2025.
Ганна Зубко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
