Очі

Я просинаюсь декілька разів посеред ночі,
Бо уві сні я бачу твої милі рідні очі,
Що зводять з розуму і забирають сни,
Твій поцілунок – як взимі ковток весни…

Я піднесу долоні вище ,аж до неба,
Ти все,що зараз мені поруч треба,
Чарівна квітка,що мені лиш сяє,
Раніще думав,що такого щастя не буває.
Баланов Артур