Падає небесна зірка в ніч безмежної тиші,
У серці палають мрії, в небі зірки мовчать тихо.
Сповивається світ в мрійливість, в таємницю вечірню,
І мовчить серце в очах, як зірка віддаляється в далечі.
Тремтять віти дерев, листя шепоче під вітром,
І місяць срібною стрілою малює таємний знак.
Падає небесна зірка, мов зі сну вона прокинеться,
У серці любов і туга, в нічному небі зірка згасне.
Але в глибині душі лишається вічний вогонь,
Де віра і надія зорею сяє назавжди.
І коли ніч знову настане, і зірка знову впаде,
Любов і мрія не згаснуть, як світло вічності в нас залишиться.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
