В руках тримаю палітру
І в голові маю мольберт
Сумний портрет твій дивиться в душу
, і далі жити з тобою я мушу
На далі з муками чекати наступного дня
Радіти, коли нарешті погасне остання зоря
Навіщо це все?
За що це мені ?
Питання кожного дня
Задаю я собі
Коли нарешті погасне зоря пропадеш ти
І після очікування наступного вечора, знов приходиш .
Чому коли ти є,тебе нема, а коли покидаєш мене гасне зоря.
Еліна Пташка
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
