Пам’ять

Вже без з книг старі запилені полиці,
Марнують час на древніх покутах стіни.
Звідусіль на тебе дивляться зіниці,
Фотографій сторічной давнини.

Тут піч стара і широкий стіл дубовий,
Та білі стіни, а на них бабусині ікони.
Ще пахнуть трави та хліб пухкий медовий,
Тут своя краса панує і тут свої закони.

Це моя історія та всі прожиті кимось дати,
Це моя пам’ять – про всіх забутих поколінь.
Та час минув, минула і епоха- немає хати,
Та пам’ять є, вона зі мною буде наче тінь.
Мargo