У сорок четвертім тебе звільнили
Від зла і горя, в якім полонили.
Ти знов стрепенувся, розквітнув, ожив,
А поряд з тобою мак в полі зацвів.
На згадку про воїнів світла й добра,
Що гідно боролись за наші життя.
Минають століття, минають роки
Та пам’ять про подвиг у серці завжди.
Ми щиро доземно вклоняємось вам
За мир, що тоді здобували ви нам.
꧁༺T. Prokof’єva ༻꧂
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
