Ти пахнеш так, ніби не маєш заміни,
І мова не йде про дешевий парфум.
В тобі я знайшов найдорожчу людину,
Від тебе — мурахи по шкірі, а в серці б’є струм.
Люди шукають щось, та не знаходять
В промінні ночі — лиш самотні думки.
Ти поглядом в небо запалиш всі зорі,
Що аж світлом засяє усе навкруги.
Парфум — це про те, що не замінить нікого,
Нікого й сліду у серці нема.
Тільки ти там проклала стежину —
Шлях безкрайній нового життя.
Поки ти ще не поруч зі мною,
Допоки світ нас ще не знайшов,
Поки ти рахуватимеш зорі —
Я тобі писатиму знов.
Михайло Рудас
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська