Під небом синім,наче море,
Де жовте поле спіє в хліб,
Живе народ, що боре горе,
А в серці палить давній гнів.
Патріот — не просто слово.
Це писня крові, це меч і щит.
Вони — основа, віра й мова,
Що крізь століття знов звучить.
Вони стояли там, де буря,
Де землю вороги палили.
Вони творили мир, культуру
І честь свою понад усе любили.
Іх кличе гімн, що лине в гори,
Іх зводить пісня степова.
Для них священні рідні зорі,
Іх захищають батьківські слова.
Бо Україна — їхні крила,
Це кров гаряча у серцях.
Її свобода — їхні крила,
Її любов — то вічний шлях.
Патріоти — світоч нашої долі,
Несуть на плечах майбуття.
Хай буде мир у вільному полі,
Хай розцвітає там життя!