(Присвячую побратимам мого сина Юрія, 66 бригаді, 4 роті)
На Сході України, йшов пекельний бій,
Осколок клятий сину у тебе вцілив,
Не чув рідненький ти страшного болю,
Не бачив, як виносили із поля бою…
Тоді синочку ти не думав і не знав,
Що Ангелом небесним уже став….
В ту ніч, страшну, ішов пекельний бій,
А ти лежав неподалік, рідненький мій,
На полі бою, побратими не лишили,
На ранок положили до машини ….
Прощались тихо, мовчки, хлопці всі,
І знову в бій тяжкий вони пішли,
За мир, щоб в світі не було війни…
Ще, до сьогодні, там ідуть важкі бої,
Ще досі, хлопці, гинуть там твої…
Нажаль, навіки, йдете в небуття,
Спасли ви не одне людське життя,
Тому я знаю, впевнена і твердо вірю,
Не заростуть стежки до вашої могили…
Схиляю голову, я низько, до землі,
Життя своє ви хлопці віддали,
Щоб ми не бачили більше війни,
Згадаймо люди, згадаймо в кожній хаті,
Чийогось сина, доньку, чоловіка, брата,
Згадаймо поіменно кожного солдата….
27.09.2022р. Автор- Людмила Трищук – Луцук.
Людмила Трищук-Луцук
Пекельний бій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
