Пелюстки троянди
Театральна вистава. Тисячі поглядів на велику сцену,
де за кілька хвилин зʼявиться особа,
заради якої свій погляд до цієї тисячі віддав серед іншого також Він…
Останній третій дзвінок, вже скоро розпочнеться те,
заради чого Він прийшов до неї…
І ось початок. Тисячі оплесків: «Браво!»
«Яка чудова гра», – подумав Він,
та продовжував дивитись далі,
не відводячи погляду ані на мить.
«Ти теж мене шукаєш?» – запитав її подумки.
«Ти теж цього чекаєш? Тому продовжуй відігравати у театральній виставі
свою роль чудово й надалі…»
І ось кінець. Тисячі поглядів востаннє хлопають: «Браво!»
А вона стоїть та шукає поглядом далі…
«Невже тебе тут немає?.. Я так цього чекала…»
Вистава закінчилась… Шансу зустрітись більше немає.
Питання риторичне задала вона собі востаннє,
перед тим, як побачила знову
ці чудові пелюстки троянди…
Юрій Подорожний (Yurii Podorozhnyi)
