Перемога

Коли темрява впала на плечі,
Коли вітер посипав попелом меч,
Ми йшли вперед, крізь бурі і ночі,
Незламні серця, втомлені очі.

Крізь сльози та біль, крізь страхи втрат,
Ми будували мрії, як кожен солдат,
Щоб землю нашу знов обійняти
Та вільний народ міг добро пожинати.

Цей день прийшов, і засяяло небо,
Земля заспівала: “Давно вже так треба”.
В той день, відчули смак перемоги,
Вона завітала на всі рідні пороги.

Перемога —- це пісня народу,
Це віра в правду, життя і свободу,
Вона з попелу мов фенікс піднялась.
І міць, яка у серці, здійнялась.

Тож хай звучить ця пісня вільно,
Хай гримить із громом спільно.
Бо наша сила в єднанні відваг
І перемога —- наш український стяг!