Тоді як ніколи раніш не було
Мене лиш одне хвилювало-любов
Була то весна коли вперше відчула
Любов до нього мене потянула
Таке відчуття було тут у душі
Неначе метелики пурхали в мені
Коли говорила я з ним віч-на-віч
І біля нього стояла пліч-о-пліч
Серденько моє завмирало на мить
Здавалось що всюди той " рожевий світ"
Відчувала я з ним себе наче дитина
Про такого мріє кожна дівчина
Він ідеальний і ось прийшов час
Зізнатись в любові перший раз
Я нервувала не менше за нього
Водночас сказали ми ту промову
Все життя ми прожили разом
Нас зкріпляв невидимий зв’язок
Зрозуміла я під кінець життя
Що доля така є найкраща моя
Тоді як ніколи раніш не було
Мене лиш одне хвилювало-любов
СончікДі🫶🏻
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
