Його очі – смарагдове море.
Світла усмішка так чарує.
Милуюся ним, коли він щось говорить.
Так люблю, як він шуткує.
Я його покохала в п’ятнадцять.
Розлюбила… Чи розлюбила?
Просто треба було прощатись,
Та любов мене ледь не згубила.
Врешті, склавши думки до купи –
Я вирішила, що треба піти.
"Прощавай мій любий,
Нас чекають різні світи".
Анжеліка Василенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
