Я відчуваю тяжкість на душі,
Я відчуваю цей біль.
Як тьма окутує мене,
Мою душу невинну.
А хочу я лише любові,
Яка буде йти від людей.
А хочу я лише обіймів,
Теплих, ласкавих днів.
Відчував я спустошеність,
Та тепер ніщо не відчуваю.
Тьма окутала мене,
Мою грішну душу.
А хочу я лише ізоляції,
Де буду лише я один.
Але все одно хочу обійми,
Від дорогої мені людини.
Давно вже не відчував я тяжкості на душі,
Давно вже не бачив я весняної краси.
Ніхто не знає, що темрява душу мою покорила.
Ніхто не знав, та не бачив сліз моїх нічних.
А хочу я лише одного:
Щоб в моєму житті були лілії.
А хочу я лише одного:
Янгольської та невинної дівочої краси.
Шлях мій вічний,
Окутаний темрявою.
Серед мільярд листків,
З дерев опаду лише я.
Едвард Ессен
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
