Перший прийом
У поліклініку, на перший свій прийом,
Прибула лікарка, ще вчора з інституту,
Розкрила всі конспекти, вмостилась за столом,
Чекає, щоб на практиці застосувать науку.
І ось заходить самий перший хворий,
Пожилий чоловік, семидесяти років.
Прийшов дізнатись, як рецепт оформить,
І героїня наша взялась до роботи:
– Ви палите? – Ой, що ви лікарю!
У мене астма з самого дитинства.
– А з алкоголем як? – Та зовсім я не п’ю,
Бо тиска маю більше, ніж за двісті.
– А секс? – Ну ви даєте, скажете таке!
Ми з жінкою все більше в нарди, шашки або в карти,
– Ну може, жирне, смажене їсте?
– З моєю виразкою я на таке не здатний.
– Зарядку вранці робите? – Роблю!
З лопатою, сапою, інколи з граблями.
– І зуби на ніч чистите? – Та я погано сплю,
Але щелепи все ж знімаю до стакану.
– А скільки ви проходите за день?
– Не знаю, але під вечір ледь ворушу ногами.
– А спать лягаєте… – Як сонечко зайде,
Встаю я також вчасно, разом із півнями.
– А ви, я бачу, дядько не простий,
Навчились вже по лікарях ходити.
Це ж треба! Попався перший пацієнт такий!
Немає навіть що заборонити!
