Живу у вакуумі своїх нездійсненних бажань,
Нереалізованих амбіцій і від цього страждань.
Даремно. Життя – це суєта в будні
і відпочинок у свята й вихідні. Тут мрії марні.
Всюди діє інстинкт виживання
Що б то не було: суспільство, дружба чи кохання…
Однієї холодної зими зігріє спогад про дитинство,
Бо зараз у житті період філософії.
Далі за схемою – зручне одруження, материнство…
Все це нагадує затяжний мелодраматичний серіал.
А хочеться напруги як у книжці: романтики, комедії, трохи казки,
Де оригінальна зав’язка, гострий конфлікт і щасливий фінал,
Де розкривається правда і знімаються маски.
Таня Полуфанова
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
