Пил

Мети‘
Покалічені ме‘ти

У совок їх, і до серця
Ще близькі вони тобі

Коли пилом омиваєшся
Чистішим почуваєшся
Таке воно трапляється

Та сором в животі

Такий він:
Зародився,
Так дивно запліднився
І біси
Не родився

Молю я
Відділися!

Вмиває зранку сонцем
Наносить більше пилу

Та дарує мені силу

Бігти так, щоб вітер осушив
Падать так, щоб бруд тебе вхопив

Випливати, задихатись
На вершину підійматись

Весь той пил, що боронила
У кишені полишила
Лямфія