Письмо 24.05.2023

Привіт, пишу тобі це письмо знову і знову, але не відправляю.
Бо між нами давно вже стіна, залізобетонна.
Але моя любов до тебе сильніша, мені так здавалось.
Розіб’ю цю стіну і врятую тебе від
поганих думок, думала я.
Однак, у мене нічого не вийшло, я залишилась одна, і ти один, але за тією стіною.
Я била ту стіну, своєю любов’ю, своїми сподіваннями і переживаннями.
Однак, тільки ти можеш зламати цю стіну, просто цього захотіти.
Ти не хочеш ламати її, бо вона стала твоїм захистом від усіх, навіть від мене.
Я стала для тебе чужою, можливо, бриткою.
Я відчуваю себе покинутою, мої почуття розбиті та викинуті у смітник тобою.
У мене також була така стіна, навіть крепша за твою, але ти єдиний кого я підпустила у свій світ, ти єдиний з ким я готова була піти абикуди, головне, що з тобою.
Якби я знала, що і ти збудуєш цю стіну, то я б ніколи… ніколи б не підпустила тебе до себе.
Розбий цю стіну, будь ласка, я хочу бути з тобою!
Щедра Душа