Плакало небо,
вже сміється,
дивися, знов заплаче,
вітер за хмарами
женеться,
то крутиться, то скаче.
Неначе кінь
той норовливий,
спіймати б, загнуздати…
знов небо плаче,
день плаксивий,
собі б не заридати.
ЗубкоГанна1957@gmail.com
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
