Пливе минуле
вже рікою,
Слід хвиля заливає,
Вона то тиха, то горою,
І топить, і спасає.
Із голови до ніг облиє,
В піні об камінь б’ється,
А тиха — добротою вмиє,
Та ніжністю всміхнеться.
Минуле в хвилях
верб купає,
Шепоче з осокою,
Кличе мене,
туди вертає
Дорослою й малою.
У річці з ним
разок скупнуся,
Обсушу вітром коси,
В обнімку
берегом пройдуся
попід кущисті лози.
ЗубкоГанна1957@gmail.com
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
