Як швидко плине час,
і інколи на сердці рани залишає.
Шкода, що не запитуючи нас,
все швидше промайнути він бажає.
Так хочеться його на хвильку зупинить,
насолодитись тим, кого ти так кохаєш.
І ось вона щаслива мить,
яку ти зупинити так бажаєш.
Як швидко плине час,
немов за обрій сонечко сідає.
І не запитуючи нас,
лиш спогади про себе залишає.
Вікторія Житар
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
