Торкнись, до мене, пеленою
Ті, дикі дотики, усюди, твої
Приховують слова цнотливі
Там та твоя не врівноважена
Шалено без соромна ніжність
Що дихаєш ти нею догори
Тремтять всі сенсори в тобі
Краї екватору температурні!
,,,
Та дихаєш
Залежна собою, дихаєш
Завжди солодка, дихаєш
Благаю, хоча б на подих
Більше за мене, зроби
За мене подих, зроби
Бери, останній подих мій
Ти, подих мій, останній
.
Посох мов дерево
Ходжу по ґрунту корінцями
І дихаю, п’янким
Смертельним, киснем
Людей, плоди, хочу поїсти
Із зорями, милуватись
Як дихає, моє усе !!!
‚,,
Так дихаєш
Так голодно, дихаєш
Та завжди собою, дихаєш
Благаю, хоч на подих
Більше за мене, зроби
За мене подих, зроби
Бери, останній подих, мій
Ти подих, мій, останній
.
Безповоротні
В тобі процеси йдуть
Видається абсурд та навпаки
Без сонця ультрафіолет
Життя якого не живе
За знищення, ради життя,
Та навпаки, де ти!
Бо дихаєш, там ти!
,,,
Та дихаєш
Так сміливо, дихаєш
Та завжди собою, дихаєш
Прошу хоча б на, подих
Більше за мене, зроби
Бери останній подих мій
Ти мій останній подих
Тобі зроблю останній по…
Lvivskiy≈Andriy
