Чому нас цікавить усе іноземне?
Коли ми забули бабусі казки?
Які із захопленням вечором зимнім,
Ми слухали мовчки на теплій печі.
У нашій уяві тоді оживали,страшні Вовкулаки,і дід Лісовик,а Водяний із русалками грався,та в домі хазяїном
був Домовик.
Не знали тоді ми ніякого Халка,а ні
Супермена,людей Павуків.
Нам розповідали про Кожум’яку,
який здолав змія доклавши зусиль.
І рідні казки нас з дитинства навчали,
що треба з природою в злагоді жить.
А духи які живуть поряд із нами,
Тебе захистять,якщо зла не робить.
Казки ці і міфи збирались віками,
В них вкладена мудрість усіх поколінь
Згадайте як ми під казки засинали,
І ніч мандрували в казковому сні.
А також у пам’яті дід сивочолий,
Який розповість як по лісу ходив.
І бачив там Мавок красивих, веселих,
до вечора з ними танок він водив.
А я рот розкривши сиджу на колінах.
У захваті слухаю діда байки.
Та щиро так віриш у кожну істоту,
І в Бабу Ягу і хатинку її.
Тепер розумію сам трохи проживши,
що казковий світ не покажуть в кіно.
Цей світ відкривається нам у дитинстві.
Так шкода що ми забуваєм його.
Верещако Сергій
