Худі, на плечі впала втома,
цей поступ зболений, важкий.
Бійці вертаються з полону,
і Пташка… Всі вони пташки…
Без сліз на них дивитись важко,
болить, за кожного болить.
До мами Катерина – Пташка,
в обійми пташкою летить.
Хтось плаче, на коліна впавши,
боєць наш до землі припав…
Немов кохану, матір наче,
вкраїнську землю цілував…
Жінки, чоловіки, мов тіні,
ступають по своїй землі…
Хвала мій Боже, за спасіння!
Їх ждуть і в місті і в селі.
Народе, цю гіркую чашу,
ти зі сльозами п’єш сповна.
З полону повернулись наші…
Та ще триває ця війна…
22. 09.2022
Олена Богуцька
Олена Богуцька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
